Конюшина червона (клевер) - сидерати (зелені добрива), медонос - насінний матеріал, м. Київ

Продам конюшину червону (клевер) - сидерати (зелені добрива), медонос - насінний матеріал

Продаж оптовий та роздрібний

КОНЮШИНА ЧЕРВОНА (Trifolium pratense L.)

Цінна кормова багаторічна культура для польового багатоукісного використання. Використовують конюшину як в чистих посівах так і в створенні культурних сіножатей та пасовищ. Конюшина має великий вміст протеїну, незамінних для тварин амінокислот, містить багато вітамінів та добрий медонос. Є одним з кращих компонентів в суміші з тимофіївкою луговою або вівсяницею луговою. Поживна цінність досить висока — 100 кг сіна відповідає 52 кормовим одиницям і містить 7,9 кг перетравного протеїну. Конюшину сіють рано навесні під покрив переважно ранніх ярих культур - ячменю, однорічних трав. Її вирощують на родючих, забезпечених поживними речовинами грунтах, переважно чорноземах, сірих і темно-сірих опідзолених грунтах легкого механічного складу, оптимальна рН — 5,5–7,0. При підвищенні кислотності пригнічується діяльність бульбочкових бактерій, внаслідок чого порушується живлення рослин азотом.

Урожайність: зеленої маси за два укоси в середньому становить 300-500 ц/га, сіна - 50-100 ц/га.

Призначення: вирощування для виробництва зелених добрив (сидератів) та на зелений корм, сіно, силос, виготовлення травяного борошна.

Норма висіву: 16-20 кг/га.

Глибина загортання насіння: 1-3 см.

Строк висіву: кінець березня-середина травня. (//agrotorg.net)

Температура посіву: насіння проростає при +2 оС.

Переваги конюшини червоної:

збагачує ґрунт органічною речовиною, а також азотом, фосфором, калієм;
зберігається у травосумішах до 3 років;
поліпшує агрофізичні, агрохімічні й біологічні властивості ґрунту;
є кращим попередником для всіх небобових культур;
вирощування конюшини на схилах захищає ґрунт від ерозії.
Рекомендації по вирощуванню:

Сіють рано навесні під покрив переважно ранніх ярих культур - ячменю, однорічних трав;
Фосфорні і калійні добрива (Р60-80 К60-90) вносять під оранку;
Восени чи навесні посіви конюшини підживлюють фосфорними і калійними (Р30-60 К30-60) добривами. Азотні добрива вносити недоцільно, оскільки вони пригнічують діяльність бульбочкових бактерій.
Зелену масу збирають в кінці фази бутонізації на низькому зрізі, з другого укосу можна зібрати найвищий врожай насіння.
На другий рік вегетації конюшина сама здатна перемогти бур'яни внаслідок швидкого відростання навесні і скошування першого укосу у кінці фази бутонізації, коли бур'яни ще не великі.